Зінчик Сергій Григорович - це перший директор нашого навчального закладу, який працював в 1930-1932 рр.
Іванов Іван Петрович - директор 1932-1935 рр, який своєю працею значно зміцнив матеріальну базу закладу.
Брежнєв Леонід Ілліч - один з найвідоміших директорів металургійного коледжу, який працював в 1935-1937 рр. Протягом своєї роботи сприяв збільшенню кількості прийому студентів і покращив інфраструктуру нашого навчального закладу.
Мамоненко Леонід Гаврилович - директор 1937-1939 рр. Під його керівництвом було відкрито вечірнє і заочне відділення.
Кузнєцов Михайло Миколайович - директор 1939-1941 рр. На його долю випали важкі часи. Завдяки йому зусиллям вдалося зберегти багато з того, що створювалося до війни.
Семич Віктор Артемович - директор 1943-1946 рр, який разом зі своїм колективом відновлював роботу повоєнного технікуму.
Сероватін Андрій Іванович - директор 1946-1955 рр, завдяки якому було впроваджено систему стажування викладачів.
Скотников Володимир Федорович - директор 1955-1972 рр. За 17 років роботи зробив дуже багато: оновив матеріальну базу, розвинув технічну творчість студентів, яка займала призові місця на ВДНГ України.
Савченко Борис Пилипович - директор 1972-1977 рр. Під його керівництвом була впроваджена система атестації знань студентів.
Лясота Станіслав Миколайович - директор коледжу з 1977 по 2012 рік.
Станіслав Миколайович Лясота народився 23 вересня 1940 року у Дніпродзержинську. У 1946 році сім’я переїхала на постійне місце проживання в Верхньодніпровськ Дніпропетровської області, де Станіслав Миколайович закінчив середню школу № 1.
Після закінчення школи працював помічником токаря на заводі.
З 10 вересня 1959 року по 26 жовтня 1962 року С. М. Лясота проходив військову службу у лавах Радянської Армії.
Демобілізувавшись, повертається на завод і з 1 вересня 1963 року Лясота С. стає студентом Дніпродзержинського індустріального інституту. 1 липня 1969 року Станіслав Миколайович отримує диплом інженера-технолога за спеціальністю: «Обробка металу тиском».
З 1 вересня 1969 року Станіслав Миколайович Лясота розпочав педагогічну діяльність викладачем енергетичного технікуму і зарекомендував себе енергійним, грамотним, ініціативним молодим спеціалістом.
У 1970 році С. М. Лясота очолив студентський будівельний загін енергетичного технікуму, який завдяки організаторським здібностям посів перше місце серед студентських будівельних загонів області.
У 1971 році, відзначивши вміння Станіслава Миколайовича працювати з молоддю та організаторські й лідерські якості, його запрошують працювати в Дніпровський райком, а потім і в міський комітет партії. Це була справжня школа становлення керівника. До лютого 1977 року С. Лясота працював інструктором, заступником завідуючого відділом пропаганди і агітації міськвиконкому. Виявивши ініціативу, Лясота С. М. створює спортивну групу здоров’я, до якої входять інструктори, завідуючі відділами, секретарі міськвиконкому і організує змагання з волейболу, футболу, регбі, шахів. Незважаючи на напружену роботу й активне суспільне життя, Лясота С. М. закінчує в цей період два факультети університету марксизму.
7 квітня 1977 року, за пропозицією першого секретаря міськвиконкому партії, Станіслав Миколайович призначається директором Дніпродзержинського металургійного технікуму. С.М.Лясота був наймолодшим з директорів навчальних закладів Міністерства чорної металургії СРСР. Очоливши у 37 років металургійний технікум, С.М. Лясота розпочав реконструкцію матеріально-технічної бази та впровадження системи партнерства, системи студентського самоврядування, встановлення зв’язків з підприємствами, запровадження атестації та системи рейтингової оцінки знань і відмови від вступних іспитів.
30 травня 1980 року колектив Дніпродзержинського металургійного технікуму, який очолював С.М.Лясота, був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.
Будучи новатором і реформатором по суті, С. М. Лясота здійснив поїздку до Великобританії, вивчив сучасні світові системи освіти і домігся від Міністерства освіти у 1991 році надання Дніпродзержинському металургійному технікуму, першому в СРСР, статусу коледжу.
У 1992 році на базі металургійного коледжу та Дніпродзержинського технічного університету був створений перший науково-методичний-виробничий комплекс «Прометей», який сприяв вирішенню питання наскрізної підготовки молодих спеціалістів.
З 1993 року, попри всі труднощі з фінансуванням, Дніпродзержинський металургійний коледж проводить підготовку виробничих кадрів лише за держзамовленням.
З ініціативи директора з 1995 року металургійний коледж укладає договори про цільову підготовку фахівців з підприємствами міста, що дає змогу вирішувати питання працевлаштування випускників.
У 1997 році був ліквідований і переданий до складу металургійного коледжу Дніпродзержинський політехнічний технікум. Станіслав Миколайович у короткий термін об’єднав два студентські і трудові колективи.
Запроваджуючи успішні реформи у навчальному процесі, С. М. Лясота величезну увагу приділяв просвітницькій та виховній роботі. У 1995 році він став ініціатором відновлення руху КВК як в коледжі, так і у місті. Спортсмени коледжу протягом останніх 18 років є переможцями міських і обласних змагань. Коледж – призер Всеукраїнського огляду-конкурсу на кращий стан фізичної культури і спорту серед ВНЗ І – ІІ рівнів акредитації. Протягом останніх трьох років металургійний коледж є переможцем обласного туру огляду-конкурсу художньої самодіяльності «Студентська весна».
Директором Дніпродзержинського металургійного коледжу Станіслав Миколайович Лясота працював протягом 35 років. Крім основної освітянської діяльності, С. М. Лясота сім разів обирався депутатом міської ради і протягом усіх семи скликань був головою постійної комісії з освіти, культури, молоді та спорту. Системно і послідовно він відстоював щорічні бюджети освітян, впровадження сучасних систем викладання та новітніх освітніх технологій, забезпечення змістовного дозвілля, розвиток творчих здібностей та талантів молоді. Ставши згодом почесним депутатом міськради, Станіслав Миколайович не залишав без уваги жодне звернення громадян міста, домагався вирішення усіх проблем виборців.
Станіслав Миколайович Лясота – «Відмінник освіти України», Нагороджений медалями «За заслуги перед містом» всіх трьох ступенів, отримав звання «Почесного громадянина міста».
Александрова Ольга Анатоліївна - директор 2013-2025 рр. Під керівництвом Александрової О.А. у коледжі відкриті нові освітньо-професійні програми для підготовки фахових молодших бакалаврів.
Директор завжди переймалася створенням позитивного іміджу закладу освіти та профорієнтаційною роботою. Кількість здобувачів освіти стабільно перевищувала 800 осіб.
Розвиток матеріально-технічної бази коледжу – один з пріоритетних напрямків діяльності Ольги Александрової. У закладі створено 5 комп’ютерних класів з сучасним обладнанням та доступом до мережі Інтернет, конференц-залу, оновлено актову залу, навчальні кабінети та лабораторії.
Ольга Анатоліївна піклувалася про забезпечення змістовного дозвілля студентів. У гуртожитку коледжу обладнано тренажерну залу, кімнату самопідготовки, сучасний молодіжний простір з оргтехнікою для навчання та спілкування мешканців гуртожитку.
Зміцнення позицій студентського самоврядування як рушійної сили сучасного освітнього процесу - одне з першочергових завдань Ольги Александрової та педагогічного колективу коледжу.
Ольга Анатоліївна завжди підтримувала студентські ініціативи, всіляко сприяла розвитку студентського самоврядування. Студентські лідери є постійними членами педагогічної ради коледжу, стипендіальної комісії, Ради профілактики правопорушень, підрозділу щодо сприяння працевлаштуванню студентів і випускників.
Студентське самоврядування у коледжі протягом останніх років, а в умовах повномасштабної війни особливо, демонструє реальну здатність студентів до самостійної громадської діяльності, сприяє соціалізації молоді, формуванню лідерських якостей, політичної культури молодого покоління, національної свідомості, здатності до спротиву та протидії російській агресії та пропаганді.
В огляді-конкурсі «Битва за ВИШ» щодо організації студентського самоврядування у закладах освіти Кам’янської територіальної громади, організованому управлінням молоді та спорту Кам’янської міської ради спільно з Молодіжною радою міста, наш коледж визнано кращим закладом громади.
З перших днів війни студенти, викладачі та співробітники коледжу усім колективом долучилися волонтерського руху, до надання допомоги людям, які були змушені через рашистську агресію, залишити свій дім та шукати прихисток у нашому місті. Волонтерство стало саме тією колективною творчою справою, яка об’єднала студентів, викладачів, співробітників коледжу у спільноту з єдиною метою, єдиним прагненням – зробити свій внесок у перемогу.
Для захисту учасників освітнього процесу та місцевого населення під керівництвом Александрової О. А. у двох корпусах та гуртожитку коледжу було створено та обладнано найпростіші укриття.
Коледж повноцінно функціонував під час повномасштабного вторгнення, освітній процес здійснювався в онлайн та офлайн форматі.
